Бунт на "Баунти" — Джон Бойн

Моє знайомство з Джоном Бойном розпочалося саме з цієї книги. Автор цікавий тим що він пише досить різні книги, не тільки з точки зору сюжету, але і з точки зору стилю і навіть жанру. У випадку з Бойном ви ніколи не знаєте, який текст опиниться перед вами. ”Бунт на Баунті” це приголомшливий пригодницький роман в історичному антуражі. Тут є і психологізм, пригоди, гумор і також деяка історична інформація, яка вас точно зацікавить.
Про що книжка: основні події даної книги відбуваються у другій половині сімнадцятого сторіччя. В романі нам розповідається про реальну подію: бунт, який стався на кораблі "Баунті". Головним героем є хлопчик (Джон): сирота, злодюжка, кишеньковий злодій і загалом у нього важке життя. Його ловлять на крадіжці і ставлять перед вибором або він іде до в'язниці або матросом на корабель. Відповідно він обирає стати матросом на кораблі. За всіма подіями роману ми спостерігаємо очима Джона. Він має деяку історію минулого, а також було цікаво читати про те, як він реагує на події, що розготаються на кораблі. Крім того, це ще й на роман дорослішання, тому що з юного хлопчика після всіх перипетій долі ми наприкінці розповіді отримуємо сильного юнака.
Мінуси: книга написана надмірно сучасною мовою. В тому сенсі що в романі є кілька дуже жорстоких і відвертих сцен на противагу тій наївності та дидактичности від класичних пригодницьких оповідань. Незважаючи на це всі мотиви класичних романів в творі дотримані.
Аналогії: "П'ятнадцятирічний капітан", книги про капітана Блада, книги про капітана Хорнблауера, "Острів скарбів".
Моє суб'єктивне враження: Попри всю художню вигадку, автору дуже легко вдалося змусити мене повірити в те, що бунт на “Баунті” проходив саме таким чином. Його герої – абсолютно живі люди. Ти віриш у логіку їхніх вчинків. На м ій смак це загалом добра книга, отримала цілу гаму емоцій. Я однозначно продовжу знайомство з Джоном Бойном. Якщо любите пригоди, то обов'язково прочитайте!

Ностальгия по приключенческим книжкам, которые пробуждали мои детские фантазии, время от времени, влечет меня к поиску современных романов в духе Стивенсона, Сабатини и Лондона.

История британского парусника "Баунти" широко известна и Джон Бойн пересказывает ее довольно точно. Главный, правда далеко не оригинальный, авторский прием – показать события глазами подростка-юнги, который попадает на судно случайно, в качестве альтернативы тюремному заключению за воровство. Парнишка позволяет добавить в роман еще одну повествовательную линию, в которой автор цепляет совсем не свойственные приключенческому произведению темы педофилии и детского рабства.

Неплохой роман, но того самого, детского восторга у меня не вызвал.

"Бунт на Баунти" – замечательный приключенческий морской роман, который однозначно придется по вкусу все тем, кто в детстве зачитывался книгами «Остров сокровищ» Роберта Льюиса Стивенса, «Дети капитана Гранта» Жюля верна, «Одиссея капитана Блада» Рафаэля Сабатини. Произведение Джона Бойта оказалось совсем не хуже романов его знаменитых предшественников. Правда рекомендовать его для чтения молодому поколению не могу из-за нескольких весьма жестоких и откровенных сцен присутствующих в повествовании.

Несмотря на то, что автор взялся описывать достаточно известную историю, у него получилось осветить эти события очень интересно и оригинальным способом - через восприятие их молодым парнишкой Джоном Тернстайлом. Именно от его лица и ведется повествование в романе. Джон, сирота и мелкий воришка, получивший свое воровское образование в заведении мистера Льюса, попался на месте преступления. Но в Англии часто заключенным тюрьму могли заменить службой в колониях или на флоте. Вот и Джон вместо годичного тюремного заключения, стает слугой капитана на судне «Баунти».

Парню придется пережить вместе с экипажем и капитаном различные приключения, описанные автором столь живо и ярко, что книгу с сожалением приходится откладывать в сторону, когда нужна заняться какими-то другими делами. Кажется, что осязаемо чувствуешь порывы ветра, запах соленого морского воздуха и слышишь крики птиц, пролетающих над головой. Но идиллических картин в романе не много. В первую очередь это драматическая и трагическая история, в которой у вчерашнего малолетнего уголовника оказалось больше мужества, преданности и чести, чем у более взрослых и благородных мужей.

Что еще радует, то, что Бойн приводит историю к логическому финалу, который не может не понравится читателям. То есть ты не просто получаешь удовольствие от чтения, но и от развязки ситуации.