Видатний польський письменник Станіслав Вінценз (1888–1971) мріяв усе життя провести в горах у селі Бистрець серед любих його серцю гуцулів, яких вивчав і описував. Проте в 1939 році совєтська окупація перекреслила ці плани: Вінценз потрапив до енкаведистської в’язниці. Письменник чудом врятувався із в’язниці, відтак нелегально через гори перебрався до Угорщини, де став біженцем. Тут його знову наздогнала сталінська навала, і йому довелося втікати далі на Захід. Під час цих драматичних життєвих перипетій письменник постійно стикався із совєтськими прикордонниками, чекістами, вояками – людьми з дуже різних середовищ, і, розмовляючи з ними, не оминав нагоди дослідити коліщатка тоталітарної машини, яка нищила його рідну Гуцульщину і загрожувала европейській цивілізації. Усі ці події Вінценз описав у книзі спогадів «Діалоги з совєтами», вперше опублікованій у 1966 році. Сьогодні, коли навала «русского міра» знову нищить Україну і загрожує Европі, спогади Станіслава Вінценза залишаються цікавими і актуальними.
Книги
Написать отзыв
Задать вопрос