Залучення мистецтва до бізнесових процесів є помітним трендом у сучасному корпоративному світі. У книзі П’єра Гіє де Монту показано, як посилення творчої складової бізнесу може допомогти у створенні ідеальної арт-фірми, що вироблятиме новітні продукти, уникаючи тих лих, які шкодять діяльності звичайних підприємств, зокрема банальності й тоталітаризму.
Автор розглядає способи поліпшення мистецької продуктивності й вироблення естетичної вартості, вдаючись до історичних і сучасних прикладів європейських підприємств, що використовують тексти, зображення й інші мистецькі засоби. Ідеї німецької філософії стають принципами естетичного маркетингу, а Кант, Шиллер, Вагнер, Станіславський, Гадамер і Бойс виявляються теоретиками мистецького управління.
Зміст
Передмова. Ласкаво просимо до ТОВ «Діоніс» Розділ 1. Вистава як естетичний мах 1 Відправні точки — естетичні театри 1 Театр-операційна 1 Театр-аудиторія 7 Фестивальний театр 11 Шиллерова стратегія маху 15 Розділ 2. Гравці естетичної філософії 21 Аудиторія: Кантова публіка 21 Філософія третього шляху 21 Піднесене та краса 23 Естетика для публіки 27 Митець: Шеллінгів творець 31 Естетика для творчості 31 Створення символів 36 Філософський геній 39 Критик: Дьюїв освітянин 43 Управління мистецтвом 43 Ринкове мистецтво 49 Естетика для демократії 56 Фахівець: Ніцшів лідер 59 Естетика для енергії 59 Махова пісня Вагнера 62 Маховий танець Наполеона 66 Розділ 3. Проблеми для мистецьких фірм 73 Гадамерова мистецька фірма 73 Подвійна дилема 79 Тотальність: імплозія мистецтва 79 Банальність: вибух мистецтва 86 Розділ 4. Метафізика — маркетинг мистецьких фірм 94 Шопенгауерова справа буття 94 Естетичне виробництво: втілення речі в собі 100 Естетичне споживання: споглядання речі в собі 104 Розділ 5. Авангардні підприємства 110 Приклади естетичного управління 110 Байройт: Вагнерів бренд 110 «Вільний театр»: натуралістський проект Антуана 121 Театр Роботи: символістська антреприза Люньє 127 Метафізика вартості 133 Символічний надлишок Канвейлера 133 Риторичний надлишок Кандинського 140 Іманентний об’єкт Женета 148 Розділ 6. Мистецькі компанії 134 Приклади естетичного управління 154 Фестивальна фірма Давіда 154 Закулісна студія Станіславського 160 Сценічний балет Дягілєва 174 Метафізика політики 186 Винайдення природного стану 186 Розробка культур для націй 190 Лежандрове дзеркало сучасності 194 Розділ 7. Мистецькі корпорації 202 Метафізика промисловості 202 Культура для робітників 202 Природа роботи 214 Приклади естетичного управління 219 Отець Альф у демократичній індустрії 219 Мати Остен та індустріальна демократія 233 Розділ 8. Потокові фірми 247 Бойсове естетичне управління соціальною скульптурою 247 Розширення мистецтва до капіталу 247 Людський капітал, коли кожен є митцем 253 Зіммелева організаційна метафізика 262 Розділ 9. Постмодерні перформанси 269 Великий вибух у Берліні: рефілософізація третього царства 269 Приклади естетичного управління 283 Мюллерове виконання матерії 283 Вілсонове виконання форми 287 Касторфова метафізика медійного споживання 296 Берлінський боксер 296 Стокгольмський мах 304 Розділ 10. ТОВ «Діоніс»: розширення мистецької фірми 316 Естетичне управління та метафізичний маркетинг 316 Дуалізм: естетичне управління проти тоталітаризму та банальності 316 Третє: метафізика мистецької роботи 322 Вбудована мистецька фірма та її естетичні гравці 327 Дилема фахівця: виробництво та фінанси 327 Дилема митця: дизайн та реалізація 332 Дилема критика: маркетинг та культура 336 Дилема публіки: споживання та управління 339 Мистецька фірма майбутнього: естетична гра Пістолетто 347 Примітки 359 Покажчик 373
Написать отзыв
Задать вопрос